34(в.) група

Хімія 22.01.21

Тема: Солі, їх поширення в природі. Середні та кислі солі





Домашнє завдання: параграф 27, впр.2,3, ст.148


Біологія 22.01.21

Тема:  Узагальнення знань з теми: "Основи здорового способу життя"

Тестування з теми «Біологічні основи здорового способу життя»

Варіант 1

1. Стан фізичного, психічного, соціального благополуччя, що зумовлює здатність організму людини адаптуватись до мінливих умов середовища:

А) репродуктивне здоров’я;           Б) здоров’я людини;             В) здоровий спосіб життя.

2. Складником фізичного здоров’я людини є:

А) духовне благополуччя;          Б) стан імунної системи;         В) моральність.

3. Ендогенний етанол утворюється в клітинах під час обміну вуглеводів або в травному каналі завдяки процесам:

А) бродіння;           Б) гліколізу;            В) розчинності.

4. Де відбувається біологічна трансформація більшої частини нікотину в організмі людини:

А) легені;          Б) печінка;          В) нирки.

5. Назвіть помилкове відчуття веселощів, настрою, приємного заспокоєння, що виникає під дією малих доз наркотиків:

А) ейфорія;           Б) галюцинація;           В) наркотичний сон.

6. Головною ознакою, що визначає вплив чинника як стресора, є порушення:

А) обміну речовин;         Б) гомеостазу;          В) терморегуляції.

7. Установіть відповідність між системами органів людини та захворюваннями, що виникають внаслідок тютюнокуріння:

1. Дихальна

А. Хронічна пневмонія, бронхіти

2. Кровоносна

Б. Інсульт, психічні розлади

3. Травна

В. Виразкова хвороба

4. Нервова

Г. Стенокардія, інфаркт міокарда

 

Д. Простатит

 8. Установіть відповідність між групами чинників навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини та їх прикладами:

1. Космічні

А. Сонячна радіація

2. Антропічні

Б. Родючість ґрунтів

3. Біотичні

В. Промисловість, транспорт

4. Гідрологічні

Г. Симбіотичні

 

Д. Хімічні властивості води

9. Установіть відповідність між збудниками інвазій та їх прикладами:

1. Комахи

А. Ціп’як, аскариди, п’явки

2. Паразитичні черви

Б. Залозник вугровий

3. Твариноподібні організми

В. Воші, підшкірний овод

4. Риби

Г. Дизентерійна амеба, лямблії

 

Д. Сомик кандіру

10. Установіть відповідність між збудником ЗПСШ та прикладами захворювань:

1. Інвазійні

А. Сифіліс, гонорея

2. Протозойні

Б. Кандидоз – молочниця

3. Вірусні

В. Трихомоніаз

4. Бактеріальні

Г. Лобковий педикульоз

 

Д. СНІД, генітальний герпес

   

Тестування з теми «Біологічні основи здорового способу життя»

Варіант 2

1. Спосіб життєдіяльності людини, що відповідає її генетичним особливостям, конкретним умовам життя й спрямований на формування, збереження та зміцнення здоров’я:

А) здоров’я людини;         Б) репродуктивне здоров’я;           В) здоровий спосіб життя.

2. Складником психічного здоров’я є:

А) духовне благополуччя;            Б) статева культура;            В) біологічна адаптивність.

3. Де відбувається переважаюче всмоктування етанолу в травній системі людини:

А) товстий кишечник;             Б) тонкий кишечник;            В) шлунок.

4. До якої групи речовин належить нікотин:

А) глікозиди;              Б) ефірні олії;             В) алкалоїди.

5. Які з наркотичних речовин становлять найбільшу небезпеку для здоров’я людини:

А) опіати;          Б) амфетаміни;         В) психоделіки.   

6. Назвіть чинник, що належить до соціальних стресорів:

А) голодування;          Б) небезпека;          В) нестача кисню

7. Установіть відповідність між враженнями органів людини та захворюваннями, що виникають внаслідок наркоманії:

1. Шкірні

А. Амнезія, параноя, шизофренія

 

2. Психічні

Б. Тромбофлебіт, СНІД

 

3. Кровоносні

В. Екзема, псоріаз

 

4. Дихальні

Г. Клишоногість

 

 

Д. Туберкульоз, пневмонія

 

8. Установіть відповідність між групами чинників навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини та їх прикладами:

1. Геофізичні

А. Сейсмічність

2. Кліматичні

Б. Сольовий склад води

3. Антропічні

В. Атмосферні осади

4. Біотичні

Г. Симбіотичні

 

Д. Радіоактивний вплив АЕС

9. Установіть відповідність між типами неінфекційних захворювань та їх прикладами:

1. Серцево-судинні

А. Рак

2. Хронічні респіраторні

Б. СНІД, гепатит

3. Злоякісні утворення

В. Інфаркт, інсульт, вроджені вади серця

4. Ендокринні

Г. Астма

 

Д. Діабет

10. Установіть відповідність між шляхами передачі ЗПСШ та прикладами захворювань:

1. Контактно-побутовий

А. Гепатит В

2. Переливання крові

Б. Гонорея, сифіліс

3. Побутовий

В. Лобковий педикульоз

4. Статевий контакт

Г. Хламідіоз

 

Д. Трихоманада

 

 

Біологія 19.01.21

Тема:Практична робота 2.

 Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Мета уроку:

навчальна: закріпити знання учнів про групи захворювань людини та попередження цих захворювань; показати необхідність дотримуватися профілактики захворювань для зміцнення організму;

розвивальна: розвивати уміння запобігати захворюванням, уникати чинника захворювання, зміцнювати організм;

виховна: сприяти вихованню активної позиції щодо зміцнення та збереження здоров'я.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання і матеріали: підручник. 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

          Тестування з теми: «Біологічні основи здорового способу життя»

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Виконання практичної роботи № 2

Тема: Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Мета: розвиток уміння застосовувати знання та розробляти обґрунтовані рекомендації щодо профілактики захворювань людини.

Хід роботи

          1. Застосуйте знання про групи захворювань людини і заповніть таблицю. Зробіть висновок про причини захворювань людини.

 

Ознака

Неінфекційні

Інфекційні

Інвазійні

ЗПСШ

Причини

Чинники ризику

Особливості

Приклади


2. У таблиці наведено обґрунтування рекомендацій для збереження, зміцнення та відновлення здоров'я. Опрацюйте їх і сформулюйте рекомендації щодо профілактики захворювань людини.  

Основні рекомендації щодо профілактики захворювань людини

Рекомендація

Обґрунтування рекомендації

Треба розуміти, як побудований і як працює організм людини, що йому корисно, а що - шкідливо

Відмежувавшись від природи і створивши тепличні умови, людина відгороджується від оздоровчого природного впливу

Гармонія існування з людьми можлива лише на основі альтруїзму. Позитивне ставлення до людей - запорука соціального благополуччя

Нервова система впливає на механізми самооновлення; організм людини здатний активізувати ці процеси, створюючи постійну мотивацію

Сонце, повітря й вода впливають на захисні імунні реакції, посилюють антистресові процеси, розвивають механізми терморегуляції

Дотримуйтесь правил раціонального харчування, що запобігає надмірному навантаженню на дію системи органів

Помірні навантаження активізують кровообіг, обмін речовин, регуляторні системи, виділення продуктів обміну та ін.

Синтетичні ліки є неприродними для організму і можуть чинити побічну шкідливу дію на клітини, органи й організм

Віра позбавляє організм від внутрішніх конфліктів, хронічних емоційних стресів і підтримує психічне здоров'я


V
. Узагальнення та систематизація знань

Вправа «Я зрозумів, що …» (кожен учень продовжує речення)

VI. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Повторити § 19-32.

 

Хімія 15.01.21

Тема:

 Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.

Предметні компетентності:


учні обчислюють кількість (об’єм, масу) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність. 

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань:

Обчислювати кількість (об’єм, масу) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку, потрібно за тією речовиною, яка повністю витратиться внаслідок реакції. Адже друга сполука прореагує лише частково - її надлишок не реагуватиме. Тобто кількість продукту реакції буде прямо пропорційна кількості реагенту, що прореагує повністю. Ці співвідношення змодельовано на рисунку

А. Для виготовлення смачної вітамінної канапки знадобляться бісквітна основа (1 штука), свіжі вишні (3 штуки) та малиновий сироп (1 десертна ложка).

Б. З п’яти бісквітних основ, трьох пар вишень та чотирьох ложок сиропу згідно з рецептом можна виготовити лише дві канапки. Тож дві ложки сиропу та три бісквітні основи є надлишком.

Майбутнім кондитерам, наприклад, неважко збагнути: якщо для виготовлення солодкої канапки потрібні бісквітна основа, три вишні та ложка малинового сиропу, то з п’яти бісквітних основ, трьох пар вишень і чотирьох ложок сиропу згідно з рецептом можна виготовити лише дві повноцінні канапки. Дві ложки сиропу та три бісквітні основи залишаться невикористаними.

ІІ. Вивчення нового матеріалу:        

З огляду на здобуті уявлення розгляньмо реакцію азоту з воднем. Взаємодію цих речовин описують хімічним рівнянням:

Відповідно до стехіометричних коефіцієнтів кількість речовини водню втричі більша за кількість речовини азоту. Кількість речовини продукту реакції (амоніаку) удвічі більша за кількість речовини азоту й становить дві третини від кількості речовини водню:

За рисунком нескладно визначити, який з реагентів узято в надлишку. Очевидно, що в одиничному акті реакції бере участь молекула азоту та три молекули водню. Тобто азот витратиться повністю, а три молекули водню є надлишком цього реагенту

За рисунком нескладно визначити, який з реагентів узято в надлишку. Очевидно, що в одиничному акті реакції бере участь молекула азоту та три молекули водню. Тобто азот витратиться повністю, а три молекули водню є надлишком цього реагенту

Який з реагентів узято в надлишку?

Оскільки рівні об’єми різних газів за однакових умов містять однакову кількість молекул, можна обґрунтовано стверджувати, що співвідношення між об’ємами реагентів і продукту цієї реакції такі:

Алгоритм обчислення маси (об’єму, кількості речовини) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку

 


 

Під час хімічних взаємодій речовини витрачаються тільки в стехіометричних співвідношеннях, тобто в тих співвідношеннях, у яких вони зазначені в рівнянні хімічної реакції. Якщо одного з реагентів взято більше, то він наявний у надлишку і під час реакції витратиться не повністю. Кількісні дані про цей реагент не можна використовувати під час розрахунків за хімічним рівнянням, оскільки в реакцію вступає тільки певна частина цього реагенту. Тому перед розрахунками за рівнянням реакції необхідно визначити, який із реагентів подається в надлишку, а який — у нестачі. Такий тип задач (часто їх називають «задачі на надлишок та нестачу») досить просто виявити: в умові зазначено масу, кількість речовини або об’єм для обох реагентів, хоча зазвичай для розрахунків за хімічним рівнянням достатньо знати відомості лише про один реагент. Для того щоб визначити, який із реагентів узято в надлишку, можна скористатися простим правилом. Як вам відомо, відношення кількості речовини реагентів до їхніх стехіометричних коефіцієнтів дорівнюють одне одному. Отже, для реакції:

справедливим є співвідношення

Якщо речовина В наявна в надлишку щодо речовини А, то:

Отже, щоб визначити, який із реагентів узято в надлишку, необхідно обчислити кількість речовини обох реагентів і розділити їх на стехіометричні коефіцієнти з рівняння реакції. Для реагенту, що наявний у надлишку, це відношення буде більшим.

• Якщо в умові задачі дано кількісні дані про два реагенти, необхідно перевірити, який із реагентів узято в надлишку.

• Для визначення необхідно порівняти відношення кількості речовини реагентів А та В до їхніх стехіометричних коефіцієнтів a i b:

• Для обчислення за хімічними рівняннями потрібно використовувати кількісні дані про реагент, який узято в нестачі.

Задача 1. Цинк масою 32,5 г помістили в хлоридну кислоту, у якій маса НСl дорівнює 109,5 г. Визначте об’єм водню (н. у.), що виділиться під час реакції.

Задача 2. Змішали два розчини з однаковими масами: хлоридну кислоту та розчин калій гідроксиду, у яких масові частки обох реагентів також однакові. Визначте, яке середовище (кислотне чи лужне) буде в розчині після зливання двох реактивів.

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань:

Речовини вступають у хімічні взаємодії лише в стехіометричних співвідношеннях відповідно до рівняння реакції. Такі співвідношення дозволяють визначити, яку речовину взято в надлишку, а яку — у нестачі.

1. Для одержання гідроген хлориду змішали хлор масою 14,2 г та водень масою 6 г. Обчисліть об'єм одержаного гідроген хлориду (н. у.) і масу реагенту, що залишиться.

2. До цинку масою 6,5 г додали хлоридну кислоту масою 150 г із масовою часткою гідроген хлориду 20 %. Обчисліть об'єм виділеного газу (н. у.).

3. До розчину натрій хлориду масою 100 г із масовою часткою солі 2 % долили розчин аргентум(І) нітрату такої самої маси з масовою часткою солі 1 %. Обчисліть масу осаду, що утвориться.

4. Кальцій карбонат масою 150 г залили розчином хлоридної кислоти масою 1 кг із масовою часткою кислоти 5 %. Обчисліть масову частку солі в отриманому розчині.

5. Цинк масою 13 г сплавили із сіркою масою 7 г. Продукт реакції обробили надлишком хлоридної кислоти. Обчисліть об'єм газу (н. у.), що виділився.

6. Обчисліть об'єм газуватого сульфур(VІ) оксиду, який можна добути із сульфур(ІV) оксиду об'ємом 150 л та кисню об'ємом 100 л.

 

ІV. Домашнє завдання: Параграф 29, розв. дві задачі із запропонованих вище

 

Біологія 15.01.21

Тема:Практична робота 2.

 Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Мета уроку:

навчальна: закріпити знання учнів про групи захворювань людини та попередження цих захворювань; показати необхідність дотримуватися профілактики захворювань для зміцнення організму;

розвивальна: розвивати уміння запобігати захворюванням, уникати чинника захворювання, зміцнювати організм;

виховна: сприяти вихованню активної позиції щодо зміцнення та збереження здоров'я.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання і матеріали: підручник. 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

          Тестування з теми: «Біологічні основи здорового способу життя»

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Виконання практичної роботи № 2

Тема: Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Мета: розвиток уміння застосовувати знання та розробляти обґрунтовані рекомендації щодо профілактики захворювань людини.

Хід роботи

          1. Застосуйте знання про групи захворювань людини і заповніть таблицю. Зробіть висновок про причини захворювань людини.

 

Ознака

Неінфекційні

Інфекційні

Інвазійні

ЗПСШ

Причини

Чинники ризику

Особливості

Приклади


2. У таблиці наведено обґрунтування рекомендацій для збереження, зміцнення та відновлення здоров'я. Опрацюйте їх і сформулюйте рекомендації щодо профілактики захворювань людини.  

Основні рекомендації щодо профілактики захворювань людини

Рекомендація

Обґрунтування рекомендації

Треба розуміти, як побудований і як працює організм людини, що йому корисно, а що - шкідливо

Відмежувавшись від природи і створивши тепличні умови, людина відгороджується від оздоровчого природного впливу

Гармонія існування з людьми можлива лише на основі альтруїзму. Позитивне ставлення до людей - запорука соціального благополуччя

Нервова система впливає на механізми самооновлення; організм людини здатний активізувати ці процеси, створюючи постійну мотивацію

Сонце, повітря й вода впливають на захисні імунні реакції, посилюють антистресові процеси, розвивають механізми терморегуляції

Дотримуйтесь правил раціонального харчування, що запобігає надмірному навантаженню на дію системи органів

Помірні навантаження активізують кровообіг, обмін речовин, регуляторні системи, виділення продуктів обміну та ін.

Синтетичні ліки є неприродними для організму і можуть чинити побічну шкідливу дію на клітини, органи й організм

Віра позбавляє організм від внутрішніх конфліктів, хронічних емоційних стресів і підтримує психічне здоров'я


V
. Узагальнення та систематизація знань

Вправа «Я зрозумів, що …» (кожен учень продовжує речення)

VI. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Повторити § 19-32.

 


Хімія 12.01.21

Тема: Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і Кальцію




Домашнє завдання:  параграф 26, впр.2,3

Біологія 12.01.21

Тема: Особиста програма зміцнення здоров'я


Домашнє завдання: Параграф 22,23


Біологія 13.11.20

Тема: Узагальнення знань з теми «Адаптації»

                                              Контрольна робота

Варіант I

1. Властивість усіх біосистем до формування й розвитку нових біологічних ознак відповідно до змін умов навколишнього середовища – це:

А) спадковість;          Б) адаптація;        В) мінливість;        Г) подразливість.

2. Ознаки будови й форми тіла організму, що допомагають йому виживати в природних умовах – це:

А) етологічні адаптації;          Б) фізіологічні адаптації;           В) структурні адаптації.

3. Здатність організмів виду до існування в певному діапазоні значень екологічного чинника – це:

А) адаптивний потенціал;          Б) екологічна пластичність виду;          В) адаптивна радіація.

4. Еволюційна взаємодія організмів різних видів, які не обмінюються генетичною інформацією, але об’єднані тісними екологічними зв’язками – це:

А) коеволюція;           Б) коадаптація;          В) симбіоз.

5. Природні процеси і тіла, з якими організми різних видів під час свого життя перебувають у прямих або непрямих взаємовідносинах – це:

А) умови існування;         Б) ресурси середовища існування;          В) середовище існування.

6. Тип терморегуляції, при якій температура тіла регулюється через прояви поведінки:

А) етологічна;          Б) хімічна;           В) фізична.

 

7. Правило адаптивності (формулювання).

8. Правило двох рівнів адаптації (формулювання).

9. Правило обов’язковості заповнення екологічних ніш (формулювання).

 

10. Знайдіть відповідність між життєвими формами рослин та тварин з їх прикладами:

1. Кущі, кущики (калина, шипшина, брусниця)

А. Риючі тварини

2. Плаваючи трави (ряска)

Б. Плаваючі тварини

3. Суто водні, напівводні тварини (китоподібні, ластаноги)

В. Наземні трав’янисті

4. Кріт, сліпак

Г. Дерев’янисті

 

Д. Напівдерев’янисті

11. Знайдіть відповідність між адаптивними біологічними ритмами та прикладами організмів:

1. Світлова та темнова фази фотосинтезу

А. Сезонні (річні) адаптаційні біоритми

2. Розмноження морської лілії

Б. Добові адаптаційні біоритми

3. Відкладання ікри риби Атеріна

В. Припливно-відливні адаптаційні біоритми

4. Період листопаду

Г. Місячні адаптаційні біоритми

 

Д. Багаторічні адаптаційні біоритми

12. Знайдіть відповідність між рівнем організації екосистем та адаптацією:

1. Нестача кисню стимулює збільшення кількості мітохондрій

А. Видова адаптація

2. Прояви поведінки організму, що сформувалися в процесі еволюції

Б. Екосистемна адаптація

3. Спільне добування їжі зграї тварин

В. Популяційна адаптація

4. Шлюбні танці журавлів, результатом яких є добір самців й самок для успішної репродукції виду

Г. Організмова адаптація

Д. Клітинна адаптація

 

 

13. Знайдіть відповідність

1. Сукупність організмів, які живуть на межі водного та повітряного середовища

А. Мікробіонти

2. Сукупність організмів, які дрейфують у товщі води та не можуть активно протистояти течіям

Б. Нейстон

В. Аероби

3. Організми, здатні існувати лише в кисневмісному середовищі

Г. Термофіли

4. Організми, які відповідають за гуміфікацію, мінералізацію, азотфіксацію, біологічне вивітрювання ґрунту

Д. Планктон

 

14. Роль паразитизму в природі.

15. Стратегії формування адаптацій.

 




Біологія 13.11.20

Тема: Фотоперіодизм та його адаптивне значення


Домашнє завдання: Параграф 15, підготувати проекти


Біологія 11.11.20

Тема: Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації


Домашнє завдання: Параграф 15


Біологія 06.11.20

Тема: Організм як середовище мешкання. Адаптації паразитів


Практична робота №1

Тема: Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування


Домашнє завдання: опрацювати параграфи 13,14

Хімія 04.11.20

Контрольна робота з теми: Неорганічні речовини і їхні властивості”

І варіант

1. Укажіть формулу лугу:

    А) Cu(OH)2 ;         Б) Al(OH)3;          В) H2SO4;                 Г) KOH.       

2. Позначте тип хімічного зв’язку в металах:

     А) ковалентий;     Б) іонний;            В) металічний;       Г) водневий.

3. Розмістіть метали у послідовності  зростання їх активності:

     А) калій;                Б) рубідій;             В) натрій;              Г) літій.

4. Позначте число електронів в атомі алюмінію:

     А) 3;                         Б) 13;                     В) 26;                    Г) 50.

5. Вкажіть речовини, з якими може реагувати ферум (ІІ) оксид:

     А) H2                     Б) Br2;                    В) HNO3;              Г) SO3.

6. Виберіть пари речовин, між якими відбудеться хімічна реакція:

   А) Натрій і вода;                                                Б) купрум (ІІ) оксид і вода;

   В) магній оксид і хлорид на кислота;      Г) алюміній гідроксид і калій гідроксид.

7.  За схемами перетворень складіть рівняння реакцій:

          калій  → калій оксид   →   калій гідроксид   →  калій фосфат

8. Обчисліть масу осаду, утвореного внаслідок взаємодії натрій карбонату масою 10,6 г з магній хлоридом масою 10 г.

 

          Оцінювання:  1-6 по 1 балу;

                                  7- 2,5 бали;

                                  8 – 3,5 бали.

ІІ варіант

1. Знаходження металів у природі:

    А) тільки у вільному стані;                                      Б) тільки у вигляді сполук;

     В) у вільному стані та у вигляді сполук.

2. Вкажіть перелік, до якого ввійшли лише металічні елементи:

    А) Al, O,  P,  Na ;                                      В) Zn, Fe,  K, Al;

     Б) N, Zn, Co,  S;                                       Г) Cl, C,  Br, H;

3. Вкажіть речовину, яка не може реагувати із залізом:  

      А) Ca(OH)2 ;                  Б)  HCl;                 В) Cl2;               Г) CuSO4;

4. Вкажіть властивості  алюміній оксиду:

       А) основні;                   Б) кислотні;         В) амфотерні;     Г) окисні.

5.Укажіть метали, які за звичайних умов реагують з водою:

      А) калій;                         Б) кальцій;          В) залізо;              Г) мідь.

6. Позначте пару речовин, взаємодією яких можна добути ферум(ІІ) гідроксид:

     А) ферум (ІІ) оксид і вода;                        Б) залізо і вода;

     В) залізо і сульфатна кислота;                  Г) ферум (ІІ) сульфат і калій гідроксид.

7. За схемами перетворень складіть рівняння реакцій:

         магній   →   магній оксид   →   магній гідроксид  →  магній нітрат

8. Яку масу алюміній сульфіду можна добути з алюмінію масою 10.8 г і сірки масою 32 г?

Оцінювання:    1-6 по 1 балу;

                            7- 2,5 бали;

                             8 – 3,5 бали.



Хімія 04.11.20


Тема
: Розв'язування задач за рівняннями реакцій, якщо один із реагентів узято в надлишку

Предметні компетентності:

учні обчислюють кількість (об’єм, масу) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ключові компетентності:

спілкування державною мовою, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність. 

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань:

Обчислювати кількість (об’єм, масу) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку, потрібно за тією речовиною, яка повністю витратиться внаслідок реакції. Адже друга сполука прореагує лише частково - її надлишок не реагуватиме. Тобто кількість продукту реакції буде прямо пропорційна кількості реагенту, що прореагує повністю. Ці співвідношення змодельовано на рисунку

А. Для виготовлення смачної вітамінної канапки знадобляться бісквітна основа (1 штука), свіжі вишні (3 штуки) та малиновий сироп (1 десертна ложка).

Б. З п’яти бісквітних основ, трьох пар вишень та чотирьох ложок сиропу згідно з рецептом можна виготовити лише дві канапки. Тож дві ложки сиропу та три бісквітні основи є надлишком.

Майбутнім кондитерам, наприклад, неважко збагнути: якщо для виготовлення солодкої канапки потрібні бісквітна основа, три вишні та ложка малинового сиропу, то з п’яти бісквітних основ, трьох пар вишень і чотирьох ложок сиропу згідно з рецептом можна виготовити лише дві повноцінні канапки. Дві ложки сиропу та три бісквітні основи залишаться невикористаними.

ІІ. Вивчення нового матеріалу:        

З огляду на здобуті уявлення розгляньмо реакцію азоту з воднем. Взаємодію цих речовин описують хімічним рівнянням:

Відповідно до стехіометричних коефіцієнтів кількість речовини водню втричі більша за кількість речовини азоту. Кількість речовини продукту реакції (амоніаку) удвічі більша за кількість речовини азоту й становить дві третини від кількості речовини водню:

За рисунком нескладно визначити, який з реагентів узято в надлишку. Очевидно, що в одиничному акті реакції бере участь молекула азоту та три молекули водню. Тобто азот витратиться повністю, а три молекули водню є надлишком цього реагенту

За рисунком нескладно визначити, який з реагентів узято в надлишку. Очевидно, що в одиничному акті реакції бере участь молекула азоту та три молекули водню. Тобто азот витратиться повністю, а три молекули водню є надлишком цього реагенту

Який з реагентів узято в надлишку?

 

Оскільки рівні об’єми різних газів за однакових умов містять однакову кількість молекул, можна обґрунтовано стверджувати, що співвідношення між об’ємами реагентів і продукту цієї реакції такі:

Алгоритм обчислення маси (об’єму, кількості речовини) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку

 


 

Під час хімічних взаємодій речовини витрачаються тільки в стехіометричних співвідношеннях, тобто в тих співвідношеннях, у яких вони зазначені в рівнянні хімічної реакції. Якщо одного з реагентів взято більше, то він наявний у надлишку і під час реакції витратиться не повністю. Кількісні дані про цей реагент не можна використовувати під час розрахунків за хімічним рівнянням, оскільки в реакцію вступає тільки певна частина цього реагенту. Тому перед розрахунками за рівнянням реакції необхідно визначити, який із реагентів подається в надлишку, а який — у нестачі. Такий тип задач (часто їх називають «задачі на надлишок та нестачу») досить просто виявити: в умові зазначено масу, кількість речовини або об’єм для обох реагентів, хоча зазвичай для розрахунків за хімічним рівнянням достатньо знати відомості лише про один реагент. Для того щоб визначити, який із реагентів узято в надлишку, можна скористатися простим правилом. Як вам відомо, відношення кількості речовини реагентів до їхніх стехіометричних коефіцієнтів дорівнюють одне одному. Отже, для реакції:

справедливим є співвідношення

Якщо речовина В наявна в надлишку щодо речовини А, то:

Отже, щоб визначити, який із реагентів узято в надлишку, необхідно обчислити кількість речовини обох реагентів і розділити їх на стехіометричні коефіцієнти з рівняння реакції. Для реагенту, що наявний у надлишку, це відношення буде більшим.

 

• Якщо в умові задачі дано кількісні дані про два реагенти, необхідно перевірити, який із реагентів узято в надлишку.

• Для визначення необхідно порівняти відношення кількості речовини реагентів А та В до їхніх стехіометричних коефіцієнтів a i b:

• Для обчислення за хімічними рівняннями потрібно використовувати кількісні дані про реагент, який узято в нестачі.

Задача 1. Цинк масою 32,5 г помістили в хлоридну кислоту, у якій маса НСl дорівнює 109,5 г. Визначте об’єм водню (н. у.), що виділиться під час реакції.

Задача 2. Змішали два розчини з однаковими масами: хлоридну кислоту та розчин калій гідроксиду, у яких масові частки обох реагентів також однакові. Визначте, яке середовище (кислотне чи лужне) буде в розчині після зливання двох реактивів.

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань:

Речовини вступають у хімічні взаємодії лише в стехіометричних співвідношеннях відповідно до рівняння реакції. Такі співвідношення дозволяють визначити, яку речовину взято в надлишку, а яку — у нестачі.

1. Для одержання гідроген хлориду змішали хлор масою 14,2 г та водень масою 6 г. Обчисліть об'єм одержаного гідроген хлориду (н. у.) і масу реагенту, що залишиться.

2. До цинку масою 6,5 г додали хлоридну кислоту масою 150 г із масовою часткою гідроген хлориду 20 %. Обчисліть об'єм виділеного газу (н. у.).

3. До розчину натрій хлориду масою 100 г із масовою часткою солі 2 % долили розчин аргентум(І) нітрату такої самої маси з масовою часткою солі 1 %. Обчисліть масу осаду, що утвориться.

4. Кальцій карбонат масою 150 г залили розчином хлоридної кислоти масою 1 кг із масовою часткою кислоти 5 %. Обчисліть масову частку солі в отриманому розчині.

5. Цинк масою 13 г сплавили із сіркою масою 7 г. Продукт реакції обробили надлишком хлоридної кислоти. Обчисліть об'єм газу (н. у.), що виділився.

6. Обчисліть об'єм газуватого сульфур(VІ) оксиду, який можна добути із сульфур(ІV) оксиду об'ємом 150 л та кисню об'ємом 100 л.

7. Обчисліть масу гідроген сульфіду, що утвориться під час взаємодії сірки масою 5,6 г і водню об'ємом 5,6 л (н. у.).

8. Змішали розчини сульфатної кислоти і барій хлориду масою по 500 г. Масова частка кислоти в початковому розчині становить 10,4 %, а барій хлориду — 20,8 %. Обчисліть масу утвореного осаду.

9. До розчину, що містить 14 г сульфатної кислоти, додали купрум(ІІ) гідроксид масою 12 г. Обчисліть масу утвореної солі та масу надлишкової речовини, що не прореагувала.

10. Обчисліть масу амоніаку, яку можна добути, використовуючи азот масою 98 кг та водень масою 10 кг. Завдання з розвитку критичного мислення

ІV. Домашнє завдання: Параграф 20,21, розв. дві задачі із запропонованих вище


Хімія 21.10.20

Тема: Розв'язування задач

Хімія  21.10.20

Тема: Кислоти. Класифікація та властивості

https://www.youtube.com/watch?v=P0aedKRbP_8

Домашнє завдання: Параграф 20,21, впр.2-4 ст.115

Коментарі

Популярні публікації