11 група

Хімія 17.05.22

Тема. Узагальнення курсу. Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.

https://www.youtube.com/watch?v=P2_puvtjTfU https://www.youtube.com/watch?v=52cxdbxAHs8

Мета:

розкрити значення хімії в розв’язанні сировинної й енергетичної проблем; ознайомити учнів з роллю хімії в розв’язанні енергетичної та сировинної проблем, створенні нових матеріалів для забезпечення життєдіяльності людини.
розвивати екологічне мислення учнів на прикладі важливості економії енергії й сировини в промисловості й побуті; розвивати навички пошуку інформації в різних джерелах про перспективні напрями розвитку енергетичного комплексу, нові джерела енергії
виховувати творчу, допитливу особистість.

Обладнання та реактиви: підручник, схеми, презентація з теми

Базові поняття та терміни: природні ресурси, енергетична проблема, сировинна проблема, промислова проблема

Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Наскрізні змістовні лінії:

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Підприємливість і фінансова грамотність.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Компетентності: предметна компетентність, ключова компетентність: інформаційно-цифрова, спілкування державною мовою, екологічна грамотність і здорове життя, обізнаність та самовираження у сфері культури, математична компетентність

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання, побажання хорошого настрою.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Хімічний тренінг: «Пригадай»

- Що називається ферментами?

- На які групи поділяються вітаміни?

- Від чого залежать властивості ферментів?

- Яка біологічна роль вітамінів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

В наші дні, коли розвиток людства досяг небувалої висоти, такі проблеми як екологічна, продовольча, енергетична змушують замислитися про майбутнє. А без хімії цього зробити не можна.

Найважливішим завданням хімії стає контроль над хімічними процесами, що відбуваються у природі й техносфері, у виробництві й перетворенні потрібних людині речовин і матеріалів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Наслідок виснаження природних ресурсів - сировинна проблема

Природні ресурси

Відновні Невідновні

(вода, повітря,родючий грунт, (метали, газ, нафта, вугілля та

рослини, тварини) ін.)

Завдання: Завдання:

слідкувати,щоб ці ресурси повільніше заміна, повторне використання, пов-

витрачались, ніж вони утворюються торна переробка, подовження строків

внаслідок природних процесів експлуатації

Значення хімії в розв’язанні сировинної проблеми:

ü комплексне використання сировини;

ü розробка методів рециркуляції сировини (н-д, використовувати як вторинну сировину метали, скло, пластмаси тощо);

ü використання відходів як сировини;

ü подовження строків експлуатації металів (створення антикорозійних покриттів);

ü заміна традиційних матеріалів новітніми.

Наслідок виснаження природних джерел енергії – енергетична проблема.

Традиційні джерела енергії:

1. Вугілля.

2. Нафта.

3. Природний газ.

4. Торф.

5. Деревина.

6. Сланці.

Значення хімії в розв’язанні енергетичної проблеми:

хімічні методи вилучення в»язкої нафти, значна частина якої залишається в землі;

добування рідкого палива з вугілля (штучний бензин);

енергозберігаючі технології;

метанове бродіння відходів, гною;

вітроенергетика: грунтується на перетворенні енергії вітру;

гідроенергетика (морська) – перетворення енергії морського прибою; добування паливного спирту з рослин (кукурудза, рапс).

Останніми роками, як ніколи в останні три десятиліття, увага світу привернута до проблем продовольства.

Ця обставина серйозно позначилася на продовольчій безпеці бідних верств населення світу.Досі невідома максимальна чисельність населення, яку може прогодувати наша планета. Наразі 2/3 людства відчувають постійний дефіцит продуктів харчування.

Основою вирішення продовольчої проблеми є інтенсивний шлях - підвищення біологічної продуктивності вже існуючих угідь. Інтенсифікація сільського господарства в країнах, що розвиваються, пов'язана з біотехнологією, використанням нових високоврожайних сортів (так звана "зелена революція") і нових методів обробітку ґрунту, подальшим розвитком механізації, хімізації, меліорації.

V. Узагальнення та систематизація знань

У вигляді гри «Мікрофон»

1. Яким чином проявляються енергетична й сировинна проблеми? Шляхи її вирішення

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до захисту проектів

Хімія 06.05.22

Тема: Синтетичні волокна, їх значення та застосування

https://www.youtube.com/watch?v=EDTCaLfbjJ4

Домашнє завдання: вивчити тему, підготувати власні проектні роботи з даної проблеми

Хімія 05.05.22

Тема: Представлення результатів навчальних проектів

Переглянути проекти, підготувати власні проектні роботи з даної тематики

Біологія 05.05.22

Тема: Узагальнення курсу. Контрольна робота за другий семестр

1 варіант

І. Виберіть із запропонованих відповідей одну правильну ( по 0,5балів за правильну відповідь)

1. До неклітинних форм життя належать:

А) тварини; В) віруси;

В) рослини; Г) гриби.

2. Які речовини потрібні для автотрофного живлення картоплі?

А) білки й олії; Б) кисень й вода;

В) вода та вуглекислий газ; Г) вуглеводи і мінеральні солі .

3.Захворювання на цингу виникає при нестачі в організмі вітаміну:

А) С ; Б) В12; В) В6; Г) D.

4. Перевищення йонів фтору у воді призводить до захворювання:

А) холера; Б) гельмінтоз;

В) флюороз; Г) рахіт.

5. Який тип успадкування такої ознаки як гемофілія людини:

А) аутосомно-домінантний;

Б) Х-зчеплений домінантний;

В) аутосомно-рецесивний;

Г) Х-зчеплений рецесивний.

6. Оберіть основне джерело комбінаційної мінливості:

А) реплікація; Б) модифікація; В) кросинговер; Г) мутації.

7. Як називаються мутації, що виникають в статевих клітинах:

А) соматичні; Б) генеративні; В) домінантні; Г) рецесивні.

8. Які із біологічних мутагенів найнебезпечніші для організму людини:

А)віруси грипу; Б) соланін;

В) отрута гадюки ; Г) стафілококи.

9. Як називається лікування захворювань шляхом заміни дефектних генів:

А) хіміотерапія ; Б) аромотерапія; В) гірудотерапія; Г) генотерапія.

10. Яким буде співвідношення за генотипом серед нащадків за моногібридного схрещування гетерозиготних батьківських особин у разі неповного домінування

А) 1:1 Б)3:1 В) 1:2:1 Г) 9:3:3:1.

ІІ. ( По 1 балу за повністю правильну відповідь на запитання).

11. Установіть відповідність між функціональним процесом і рівнем організації живої матерії:

1. догляд зграї за потомством, А) екосистемний,

2. мейоз, Б) популяційно – видовий,

3. нервова регуляція функцій, В) організмів,

4. кругообіг речовин й енергії, Г) клітинний,

Д )молекулярний.

12. Установіть відповідність між відділами рослин і представниками.

А) Мохоподібні, 1. ламінарія, саргасум,

Б) Покритонасінні, 2. сфагнум, зозулин льон,

В) Голонасінні, 3. кипарис, ялиця,

Г) Папороті , 4. шипшина, ромашка,

5. щитник чоловічий, орляк

13. Установіть відповідність між процесами ембріогенезу людини та їхнім значенням

1. Дроблення; А. Формування дитячого місця,

2. Гаструляція; Б. Утворення бластомерів,

3. Плацентація; В. Прикріплення зародка до стінок матки,

4. Імплантація; Г. Утворення тканин й органів,

Д. Формування двошарового зародка.

ІІІ. Завдання з вибором правильної комбінації відповідей (1,5 балів)

14. Виберіть ознаки, що характеризують орла степового.

А. Рівень: Б. Належність до класу: В. Спосіб живлення:

1. екосистемний, 1. Амфібії, 1. Сапрофаг,

2. клітинний, 2. Ссавці, 2. Паразит,

3. молекулярний, 3. Птахи, 3. Фітофаг,

4. організмовий, 4. Хрящові риби, 4. Хижак.

ІV. Дайте відповідь на запитання (1,5 бали)

15. Що є спільного і відмінного між вірусами, пріонами й віроїдами?

Хімія 28.04.22

Тема: Синтетичні ВМС. Полімери. Пластмаси

ТИПИ ПЛАСТИКУ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ У ПАКУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ

Нараховують біля 150 видів пластмас. Для одержання певних властивостей до їх складу вводять до 20 різних добавок, більшість з яких є токсичними.

Типи дластику і коди для них визначені "Спілкою пластикової промисловості" (SPI). Коди SPI широко застосовуються для позначення типу пакувального матеріалу. Така практика є обов'язковою в багатьох країнах.

Для ефективного сортування і переробки корисно знати 7 основних типів пластику, які широко застосовуються для упаковки товарів.

1. Поліетилентерефталат ПЕТ (РЕТЕ)Цей вид пластику з'явився у 1978 році і відразу захопив весь ринок півтора- та дволітрових пляшок для прохолодних напоїв.

Донедавна його вважали одним із найбезпечніших типів пластику. Проте дослідження вчених Європи та США довели шкідливість цього типу пластику. Під дією високої температури та сонячного проміння пластик починає випаровуватись. Він розчиняється у продукті, насичуючи його шкідливими речовинами, однією з яких є бісфенол А (BPA), що виділяється з пластика при багаторазовому використанні або частому митті такої тари. BPA сприяє розвитку раку грудей, серцевих захворювань, діабету і захворювань печінки, порушенню репродуктивної функції.

Переробка. Переробляється.

2 - поліетилен високої щільності, PEHD (HDPE)

В нас він ще називається ПНТ (поліетилен низького тиску). Використовується для виготовлення пляшок та пакетів для молочних продуктів, косметичних засобів (шампуні), кришечки від пляшок, одноразовий посуд, контейнери для продуктів харчування, іграшки, різні ковпачки та кришки для пляшок та флаконів, міцні господарські сумки, фасувальні пакети та ящики. У побуті поширений у виді "плівки", яка добре розтягується - упаковки палет з напоями, обгортка до побутової техніки, тонка самоклеюча харчова плівка.

Упаковка з такого типу пластику стійка до масел, кислот, лугів та до інших агресивних речовин. HDPE-тара має достатньо високий температурний діапазон експлуатації від -80°С до +110°С.

HDPE-вироби вважаються безпечними для здоров'я людини і наразі жодних зауважень з боку науковців немає.

Переробка. Переробляється.

Підготовка до сортування. HDPE контейнери(з під їстівних продуктів). Ці білі пляшечки дуже нагадують РЕТ-пляшку білого кольору. Але є відмінності і це зовсім різні види пластиків. Як відрізнити? Подивіться на денце, де ви знайдете код переробки у трикутничку. HDPE має у трикутничку позначку 2, а РЕТ — позначку 1. HDPE має косу смужку на денці, а РЕТ — круглу ямку!

3 - полівінілхлорид, PVC або ПВХ

Застосовується з 1927 року. Використовується для виготовлення лінолеуму, віконних профілів, меблів, упаковки побутової техніки, штучної шкіри, плівки для натяжних стель, труб, ізоляції проводів та кабелів, обгорток для сиру та м'яса, пляшок для рослинних олій, а також дитячих іграшок.

Канцерогени, які містяться в цьому матеріалі, можуть проникати у продукти харчування. Це найбільш отруйний та найбільш небезпечний для здоров'я вид пластмас. При спалюванні полівінілхлориду утворюються високотоксичні хлорорганічні сполуки, а після десяти років служби вироби з ПВХ починають самостійно виділяти токсичні сполуки.

Переробка. Не піддається переробці.

4 - поліетилен низької щільності, PELD (LDPE)

В нас він ще називається ПВТ (поліетилен високого тиску). З нього виготовляють різні пакувальні матеріали, пакети для супермаркетів, CD, DVD диски. До 60-х років повністю замінив целофан. Маркування LDPE можна знайти на великих поліетиленових кульках (пакетах), на упаковках від памперсів чи підкладок тощо. Від поліетилену високого тиску відрізняється тим, що погано розтягується і при натяжінні рветься. Станом на весну 2017 року пункти прийому вторсировини його не приймають!

Переробка. Переробляється.

5 - поліпропілен, PP або ПП

З нього виготовляють відра, посуд для гарячих страв, одноразові шприци, мішки для цукру, контейнери для заморожування продуктів, кришки для пляшок, диски, пляшки для кетчупів, стаканчики для йогуртів, труби, бампери.

Переробка. Переробляється.

Підготовка до сортування. Поліпропіленові упаковки з-під круп, макаронів, печива, цукерок, сухих сніданків тощо. Або так званий шуршик. Шуршик лускає, якщо спробувати таку упаковку розтягнути(на відміну від поліетиленових пакетів, які тягнуться). Складайте такі упаковки в окремий «пакет пакетів».

6 - полістирол, PS або ПС

З нього виготовляють одноразовий посуд, контейнери для їжі, стаканчики для йогуртів, дитячі іграшки, теплоізоляційні плити, декоративну плитку для стелі, пакувальні таці для продуктів харчування в супермаркетах, фасувальні коробки для яєць.

Переробка. Переробляється.

Підготовка до сортування. Зазвичай це стакани з під сметани та йогуртів. Дивіться уважніше на денце, деякі такі стакани виготовлені з поліпропілену(РР-6).

7 - інше або оther

В цю групу входять інші види пластмас, найчастіше це - багатошарова упаковка, або упаковка із суміші кількох видів пластику.

Переробка. Загалом, не піддається переробці.

Акрилонітрил бутадієн стиролу, ABS

Корпуси моніторів і телевізорів, кавоварки, стільникові телефони, більшість комп'ютерного пластику

Біологія 28.04.22

Тема: Вивчення етапів ембріогенезу.Лабораторна робота №4. Ембріогенез людини. Чинники, здатні справляти вплив на процеси росту та розвитку

Завдання: відео переглянути, вивчити тему, слайди і лабораторну роботу написати.

Біологія 21.04.22

Тема: Особливості репродукції людини у зв'язку з її біосоціальною сутністю. Репродуктивне здоров'я

РЕПРОДУКЦІЯ ЛЮДИНИ — біологічна здатність людини відтворювати собі подібних, що відбувається із визначальним впливом соціальних умов.

Репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не просто відсутність захворювань, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів. Це поняття багатопланове й застосовується не лише у біологічному, а й соціальному аспектах. Так, розрізняють репродуктивне здоров’я підлітків, жінок, чоловіків, молоді, нації та ін.
Репродуктивне здоров’я, як і здоров’я в цілому, визначається різними чинниками, наприклад, спадковість, спосіб життя, корисні і шкідливі звички тощо.

Репродуктивна медицина — це галузь медицини, яка займається відновленням репродуктивного здоров’я та вирішенням проблем народження дітей і планування сім'ї. У репродуктивній медицині використовуються знання генетики, гінекології, кріобіології, цитології, молекулярної біології.
Основною методикою репродуктивної медицини є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ, «штучне запліднення», «запліднення в пробірці»). Це методика, згідно з якою яйцеклітини жінки запліднюються поза її організмом і через кілька діб вводяться в порожнину матки з метою розвитку вагітності.

Отже, можливості сучасної репродуктивної медицини є дуже оптимістичними — завдяки ефективним методикам лікарі здатні допомогти сім'ям реалізувати мрію про материнство, виліковувати безпліддя і загалом сприяти поліпшенню репродуктивного здоров’я нації.

Переглянути відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=D7z4MOUIvA8

Домашнє завдання:
- Опрацювати теоретичний матеріал і зробити короткий конспект. Виконати тести

«Репродукція та розвиток»

І рівень (0,5 бала за правильну відповідь)

1. 1.Прикладом фізіологічної регенерації є:

А) відновлення клітин крові Б) утворення післяопераційних рубців

2. Орган, який пересаджують, - це:

А) імплант Б) трансплантант

3. Скільки клітин утворюються під час мітозу:

А) дві Б) чотири

4. Яйцеклітина містить набір хромосом:

А) 22А+У Б) 22А+Х

5. Найбільш трансплантованим органом є:

А) нирка Б) шкіра

6. Незапрограмованою загибеллю клітини є:

А) апоптоз Б) некроз

ІІ рівень (1 бал за правильну відповідь)

7. Тотипотентною клітиною є:

А) мезенхімні клітини Б) яйцеклітина В) сперматогонії Г) клітини епітелію

8. Якої стадії гаметогенезу немає у формування яйцеклітин:

А) розмноження Б) росту В) дозрівання Г) формування

9. Попередником зиготи є:

А) яйцеклітина Б) морула В) бластула Г) гаструла

ІІІ рівень (4 бала за виконане завдання)

10. З’єднайте форми нестатевого розмноження з представниками:

Шизогонія		Гідра прісноводна, губки
Брунькування		Морська зірка, нитчаста водорість
Спороутворення		Споровики, малярійний плазмодій
Фрагментація		Папороть, гриби

Біологія 14.04.22

Тема: Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання

Домашнє завдання: переглянути відео, параграф 49 опрацювати

Хімія 12.04.22

Тема: Синтез білків

Підготувати проекти на тему: «Успіхи у синтезі білків»

Біологія 09.04.22

Тема: Ріст, розвиток, старіння та смерть клітин. Порушення клітинного циклу

Цитогенез - це ріст та розвиток клітин, що супроводжуються взаємопов’язаними кількісними та якісними перетвореннями

Наприклад: утворення клітин крові, сперматогенез, овогенез

Цитогенез
Ріст	Розвиток
Сукупність кількісних змін, що зумовлюють збільшення розмірів, маси, об’єму клітин	Сукупність якісних змін, що ведуть до появи відмінностей порівняно з попередніми стадіями
Анаболічні процеси синтезу переважають над катаболічними процесами розпаду речовин	Відбуваються зміни в цитоплазмі клітин унаслідок її взаємодії з ядром, виникає новий стан клітини, що визначається змінами хімічного складу, будови, життєдіяльності
На ріст впливають: · температура, · наявність поживних речовин і води, · відсутність шкідливих чинників, · функції рН середовища, · наявність чинників росту Розміри обмежуються ефективністю дифузії, що забезпечує транспорт важливих іонів, елементів, молекул у цитоплазму через клітинну мембрану
Зі збільшенням лінійних розмірів вдвічі площа поверхні збільшуєтьcя в чотири рази, а об’єм у вісім разів

Диференціація клітин (цитодиференціація) – це процес виникнення структурних та функціональних відмінностей між клітинами, в результаті чого ці клітини стають спеціалізованими для різних процесів життєдіяльності багатоклітинних організмів

Відбувається в ембріогенезі завдяки стовбуровим клітинам зародкових листків, продовжується в постембріональному періоді

Значення диференціації: створює різні форми клітин, функції, процеси

Диференціальна активність генів – це активність генів, які вмикаються та клітина перетворюється на певний один тип

Типи стовбурових клітин
Тотипотентні клітини	Плюрипотентні клітини	Уніпотентні клітини
Клітини, які можуть диференціюватися в будь-який тип клітин організму, з яких може утворитись цілий організм	Клітини, які можуть дати початок кожному типу клітин, але новий організм з них не утворюється	Клітини, які можуть перетворюватися лише на клітини одного типу
Зигота Бластомери	Мезенхімні клітини, які дають початок клітинам крові, хрящової, кісткової, гладкої м’язової тканин	Клітини епітелію шкіри, сперматогоніїв

Детермінація клітин – це сукупність процесів, які спрямовують розвиток клітини

Чинники детермінації
Диференціальна активність генів	Цитоплазматичний розподіл *(сегрегація)*	Ембріональна індукція	Інтеграція клітин
Відбувається без змін генотипу	Якісно відмінні ділянки цитоплазми зиготи потрапляють в різні дочірні клітини	Взаємовпливи поруч розміщених клітин	Це сукупність процесів, що забезпечують існування клітин у сталих або тимчасових клітинних комплексах для виконання певних функцій
Експресія генів регулюється так, що різні клітини синтезують різні білки та стають спеціалізованими	Цитоплазма впливає на активацію або гальмування генів, що призводить до синтезу певних молекул РНК та синтезу білків даного типу		Завдяки міжклітинним контактам проявляються властивості біологічних систем, яких немає в окремих клітин (емерджентні властивості)
Механізми диференціальної активності: - *Генетичні* механізми регуляції (на рівні транскрипції, процесингу РНК, трансляції, післятрансляційної модифікації білків) - *Епігенетичні* (РНК-інтерференція, метилювання, регуляція на рівні хроматину)

Закріплення знань!

Перегляньте презентацію «Ріст та розвиток клітин» https://bit.ly/34E8RhR

Презентацію «Регенерація, ріст та розвиток клітин. Мітоз та мейоз»

https://bit.ly/2yhCCJ0

ІV. Узагальнення, систематизація знань і вмінь

Практичні завдання

· Розв’яжіть кросворд «Ріст та розвиток клітин» https://bit.ly/2Vv8CRZ

· Інтерактивна вправа «Ріст і розвиток клітин» https://bit.ly/2yVCQG8

Творчі завдання

· Підготуйте презентацію на тему «Ріст та розвиток клітин»

Домашнє завдання: Опрацювати §46,47

Хімія 09.04.22

Тема: Амінокислоти. Пептидні зв'язки

Домашнє завдання: Опрацювати § 28, 29

Біологія 07.04.22

Тема: Особливості процесів регенерації організму людини

Домашнє завдання: параграф 44

Хімія 05.04.22

Тема: Амінокислоти. Білки: склад, будова, властивості

Білки – це складні високомолекулярні природні сполуки, побудовані із залишків α- амінокислот з’єднаних у певні послідовності пептидними зв’язками.

Білки – це природні полімери (біополімери), мономерами яких є 20 (22) α- амінокислоти. Ці складні нітрогеновмісні біополімери входять до складу всіх організмів. У сухій речовині клітини на білки припадає більше ніж 50 %.

Сполуки із вмістом 10-100 залишків АК НАЗИВАЮТЬ пептиди,

понад - 100 білками (іноді-сотні і навіть тисячі). Реакція утворення поліпептидів - поліконденсація.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БІЛКИ

Можна сказати, що нуклеїнові кислоти – це адміністратори клітини, а білки – її робітники.

§ Білки синтезуються на рибосомах

У природі існує приблизно 1010-1012 різних білків, що забезпечують життєдіяльність організмів всіх ступенів складності від вірусів до людини, вони забезпечують життя більш 2 млн. видів організмів.

o Вміст білка. Органи у %: селезінка – 84, серце – 60, шкіра – 63, легені – 82, печінка - 57, кістки - 28, м’язи - 80, головний мозок - 45, зуби – 24, нирки – 72, кишки – 63. Всього в організмі 45-50 % білків.

§ Свою назву білки отримали від яєчного білка, який з незапам’ятних часів використовувався людиною як складова частина їжі. При варінні він стає білим.

§ Наше волосся – це чистий білок

§ Білки можуть виступати в ролі гормонів, наприклад гормон інсулін. Він сприяє проникненню глюкози в клітину. Виробляється острівцями Лангенгарса в підшлунковій залозі.

§ Білки виконують ферментативну функцію в організмі. наприклад фермент пепсин – це білок-фермент який розкладає білки до амінокислот

2. Історична довідка

ГРУПА «ГЕМОГЛОБІН» презентує свій проект і розповість про історію вивчення білків

Тема проекту: «Історія дослідження білків»

Мета проекту: Розглянути історичні відомості про встановлення будови білків

Вчитель: З якими матеріальними об'єктами пов'язана таємниця життя? Це одне з головних запитань, на яке намагалася дати відповідь наука на протязі своєї історії. І вже досить давно вчені зрозуміли, що найголовнішу роль в усіх життєвих процесах відіграють білки.

1 учень: Ще на початку ХІІІ ст. було встановлено, що речовини, які містяться в соках рослин, екстрактах тваринних тканин, мають однакову природу. Вперше почав вивчати хімію білкових речовин Я. Бекаррі. У 1728 р. він виділів із пшеничного борошна білок-клейковину і дослідив деякі його властивості. У той же час білки вивчав і француз А. Фуркруа. Він ґрунтовно дослідив білки сироватки крові і назвав її три компоненти - желатин, альбулін, фібрин. Пізніше, у 1839 р. галандський хімік Г. Мульдер назвав білки протеїнами (з грецького. – перший, головний). Цією назвою було вказано на надзвичайно важливе значення ЦИХ РЕЧОВИН для всіх життєвих процесів.

2 учень: У 1888 р. БІОХІМІК ДАНИЛЕВСЬКИЙ ЗАЗНАЧИВ ЩО В МОЛЕКУЛАХ БІЛКІВ Є ПЕПТИДНІ ГРУПИ

У 1894 році німецький фізіолог Альбрехт Коссель висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків. ДУМКУ ПРО УТВОРЕННЯ БІЛКОВИХ МАКРОМОЛЕКУЛ З АЛЬФА АМІНОКИСЛОТ ОДНИМ ІЗ ПЕРШИХ ВИСЛОВИВ НАШ СПІВІТЧИЗНИК АКАДЕМІК ГОРБАЧЕВСЬКИЙ.

3 учень: На початку 20-го століття німецький хімік Еміль Фішер експериментально довів, що білки збудовані з залишків амінокислот, сполучених пептидними зв’язками. У 1902 р ФІШЕР ОТРИМАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ, ВІН ПРОВІВ СИНТЕЗ ПЕПТИДУ ІЗ 18 АМІНОКИСЛОТ.

Рубрика «Це цікаво...»,

4 учень: Білки мають надзвичайно складну будову. Англійськой учений Фредерік Сенглер 10 років працював над встановленням структури інсуліну при нестачі цього білка – гормону розвивається тяжка недуга – цукровий діабет. У 1954 р вдалося з’ясувати що його молекула складається з двох поліпептидних ланцюжків один з них містить 21 амінокислотний залишок, а інший 30. У 1958 р за наукові досягнення у вивченні білків Сенгер був удостоєний Нобелівської премії. Для того щоб синтезувати інсулін в лабораторії знадобилось ще три роки. Його добування грунтується на проведенні 223 реакцій. Нині в Києві працює завод із виробництва штучного інсуліну. Це рятує життя багатьом хворим. У організмах синтез білків відбувається дуже швидко 2-4 секунди, тому вчені наполегливо вивчають його механізми.

1 учень: Повідомлення: «Успіхи у синтезі білків»

2 учень: Отже, ми дійшли висновку, вчені наполегливо вивчають білки та їх синтезують, ці відкриття дають можливості глибоко проникнути в таємниці життя

3. Хімічний склад

Елементарний

склад

амінокислотний

С,О,Н,N,S,іноді Р,І, Fe та інші елементи

Амінокислоти
Замінні	Незамінні
глютамінова кислота, глютамін, аланін, аспаргін, аспарагін, аспарагінова кислота, цистеїн, гліцин, гістидин, пролін, серин, тирозин	фенілаланін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, валін

С—50 -55%

О—19-24%

Н—6,5-7,3%

N—15-19%

S—0,2-2,4%

Рубрика «Най-най...»,

До складу білкових речовин входять: Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Сульфур, Фосфор. Гемоглобін має таку формулу – C₃₀₃₂H_4816O872N₇₈₀S₈Fe₄. Це показує складність будови цих речовин.

Білки – дуже довгі молекули, часто в них може поєднуватись декілька поліпептидних ланцюгів. У складі більшості білків перебуває близько 300-500 залишків амінокислот. Відомо кілька дуже коротких природних білків, завдовжки в 3-8 амінокислот, і дуже довгих біополімерів, завдовжки понад 1500 амінокислот. Кожен білок володіє певним складом і послідовністю амінокислотних залишків у ланцюзі, це і визначає їх унікальну біологічну специфічність.

Молекулярна маса білків коливається від декількох тисяч до декількох мільйонів І ВОНА більша за 10 тис. Наприклад, альбумін молока має молекулярну масу 17 400, овоальбуміну (одного з білків курячого яйця) – 36 тис., гемоглобіну – 152 тис., міозину (білок м'язів) – 500 тис. білки вірусів – 50 000 000.

Кількість білків характеризує ступінь складності організму (кишкова паличка – 3000, а у людському організмі більше 5 млн. білків).

Розв’язування задачі.

Яку відносну молекулярну масу має білок з масовою часткою Сульфуру 0,32%, якщо відомо, що в його молекулі міститься один атом Сульфуру?

A_r(S) = 32. Складаю пропорцію:

0,32% - 32, 100% - х,

Звідси х = 32·100/0,32, х = 10000

Відповідь: М_r(білка) = 10 000

4. Просторова структура білків

Рівні структурної організації

Структура білка	Просторова конфігурація
Первинна А - А - А – А	Поліпептидний ланцюг - лінійне сполучення залишків амінокислот.
Вторинна (досліджували американські вчені Л. Полінг та Р. Корі)	Альфа-спіраль виникає в результаті утворення водневих зв`язків між групами -СО- та -NH, розташованих на різних витках спіралі. Бета-шар утворюється між поліпептидними ланцюгами
Третинна (клубок; шар; глобула) (досліджував англійський вчений Дж. Кендрю в 1957 р.) Білок міоглобін	Спосіб упакування альфа-спіралі у просторову глобулу. Утворюється завдяки додатковим водневим, дисульфідним -S-S- зв`язкам, сольовим місткам - між карбоксильною групою –СООН і аміногрупою -NH₂, складноефірним місткам - між карбоксильною групою –СООН і гідроксильною групою –ОН
Четвертинна (Об'єднання декількох глобул в єдине функціональне утворення) визначили Кендрю і Перуц. Гемоглобін чотири глобули міоглобіну	Спосіб спільного упакування декількох поліпептидних ланцюгів (слабкі нековалентні зв’язки, характерна для молекул з молекулярною масою більше 50тис.) Цю структуру мають близько 5% існуючих білків, у тому числі гемоглобін, імуноглобулін, інсулін, кератин. Зв'язки, ті ж самі, що і при утворенні третинної структури.

5. Класифікація білків

1. За хімічним складом:

Прості (протеїни) – гідролізуються до амінокислот.

Складні (протеїди) – при гідролізі утворюють крім амінокислот речовини небілкової природи (вуглеводи, ортофосфорну кислоту, нуклеїнові кислоти.)

2. За фізіологічними функціями:

Фібрилярні – пучки ниток (ниткоподібні) з них будуються волокна живих тканин.

Глобулярні – вигляд клубка (кулясті), підтримують і регулюють життєві процеси.

Склад Будова

Прості Складні Фібрилярні Глобулярні

1. Альбуміни 1.Фосфопротеїди 1.Кератин 1. Альбуміни

2. Глобуліни 2. Ліпопротеїди 2. Колаген 2. Глобуліни

3. Проламіни 3. Нуклеопротеїди 3. Фібрин

4. Протаміни 4. Хромопротеїди

5. Гістони 5. Металопротеїди

6. Глютеліни 6. Глікопротеїди

7. Протеїди

6. Фізичні властивості

Білки бувають розчинні та нерозчинні у воді (білки шерсті, нігтів, рогів, пір’я, шовку), деякі з них з водою утворюють колоїдні розчини (білок курячого яйця, білки крові, лімфи).

Глобулярні білки – розчинні у воді, а фібрилярні – нерозчинні .

Рубрика: «Чи знаєте ви, що...»

Жоден із відомих нам живих організмів не обходиться без білків. Не випадково їх називають «носіями життя». Білки – основний матеріал, з якого побудований живий організм. Так, цитоплазма і ядро клітини, зовнішній шар шкіри, м’язи, мозок, нерви, волосся, кістки – все це суміш різноманітних білків. Звідси стає зрозумілим, що саме життя є процесом складних перетворень білкових речовин.

Перший білок, з яким ми познайомилися у своєму житті, – це білок курячого яйця – альбумін – добре розчинний у воді, при нагріванні згортається (коли ми смажимо яєчню), а при довгому зберіганні у теплі руйнується, яйце протухає. Але білок захований не тільки під яєчною шкарлупою. Волосся, нігті, кігті, шерсть, пір’я, копита, роги зовнішній шар шкіри – усі вони майже цілком складаються з іншого білка, кератину. Кератин не розчиняється у воді, не згортається, не руйнується у землі: роги давніх тварин зберігаються в ній так само добре, як і кістки. А білок пепсин, що міститься у шлунковому соку, здатний руйнувати інші білки – відбувається процес травлення. Білок інтерферон застосовується при лікуванні нежитю та грипу, оскільки вбиває віруси, які спричиняють ці хвороби. А білок зміїної отрути здатний убивати людину. Такі білки як родопсин та йодопсин допомагають бачити нам світло та колір.

Хвилинка здоров`я «Зарядка від тиску»

7. Хімічні властивості білків.

Проблемні запитання: Які властивості будуть виявляти білки: лужні чи кислотні?

Чому? Обгрунтуйте свою думку.

1. Гідроліз білків.

При нагріванні з розчинами кислот чи лугів або під впливом ферментів

Білок + пН2О → суміш α-амінокислот

Отже, під час гідролізу утворюються α-амінокислоти.

Записати рівняння реакції гідролізу дипептиду альфаамінооцтової кислоти.

2. Амфотерність.

Наявність у білках амінокислотних залишків та карбоксильних груп обумовлює взаємодію їх з основами та кислотами, тобто амфотерність.

3. Денатурація.

Руйнування вторинної та третинної структури білка під дією радіації, нагрівання, сильних кислот, лугів, сильного струшування.

Мозок – це теж білок, при попаданні в організм людини етилового спирту клітини мозку відмирають (тому що білок денатурується)

Ренатурація – на початкових стадіях денатурації за умови припинення дії факторів, білок може відновити свій початковий стан.

Рубрика: «Дивовижні відомості про білки ...»

Знання властивостей білків допомагає зберегти життя людям. Білки, що містять атоми Сульфуру, взаємодіють із солями важких металів з утворенням нерозчинних солей. Тому в разі отруєння важкими металами як протиотруту застосовують білки (яйце, молоко). Більшість білків не витримують нагрівання до високих температур. Ось чому під час хвороби температура тіла, що перевищує 40⁰С є небезпечною для життя.

Грамотний споживач повинен знати, які продукти харчування найбагатші на вміст білка. Це – м'ясо, риба, бобові, молоко, сир.

За нестачі незамінних амінокислот в складі білків розвиваються тяжкі захворювання. Повноцінними білками вважаються ті, що містять усі незамінні амінокислоти. Найдоступніший продукт харчування, що містить усі незамінні амінокислоти, - це сир.

Домашнє завдання: параграф 28,29

Біологія 31.03.22

Тема: Репродукція та розвиток

Домашнє завдання: переглянути відео, скласти опорний конспект, параграф 43

Хімія 31.03.22

Тема: Практична робота №1. Розв'язування експериментальних задач

Мета уроку: перевірити й оцінити практичні вміння і навички учнів у

розв’язанні експериментальних задач; скоригувати знання про

властивості органічних сполук.

Реактиви та обладнання:

Реактиви: натрій гідроксид NaOH, купрум (ІІ) сульфат CuSO₄, глюкоза С₆Н₁₂О₆, сахароза С₁₂Н₂₂О₁₁, йодна настоянка, універсальний індикаторний папір (лакмус), метиловий оранжевий, етанова кислота у вигляді оцту, гліцерол, крохмаль.

Обладнання: штатив із пробірками, нагрівний прилад, пробіркотримач, 6 склянок із невідомими речовинами. https://www.youtube.com/watch?v=wAM2eCdcN7E

Хід уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. Повторити правила техніки безпеки під час виконання практичної роботи

1. Під час виконання практичної роботи будьте надзвичайно уважними. Пам’ятайте, що необережність і неохайність можуть призвести до нещасного випадку.

2. Кожен працюючий до початку досліду або досліджень повинен добре ознайомитися з методикою проведення дослідження та властивостями речовин, які використовує в роботі.

3. Уважно читати етикетку на посудині з речовиною.

4. Посудину, з якої взяли реактив, необхідно одразу закривати кришечкою.

5. Надлишок взятого реактиву не зливати в посудину (дозволено зливати у спеціальні склянки).

6. У разі потрапляння кислоти чи лугів на поверхню шкіри слід негайно їх змити сильним струменем води.

7. Нагріваючи пробірку, слід тримати її отвором убік, а не до себе або працюючого поруч, тому що рідина внаслідок нагрівання часто випліскується з пробірки.

8. Обережно поводьтеся зі скляним посудом. У випадку, якщо він усе-таки розіб’ється, не збирайте руками а спеціальною щіточкою.

9. Після закінчення практичної роботи приберіть своє робоче місце.

ІІІ. Виконання практичної роботи

Дослід 1. У склянках без підписів знаходяться речовини: оцтова кислота, етиловий спирт, гліцерин, фенол, глюкоза, сахароза. Складіть план експерименту та здійсніть реакції для розпізнавання цих речовин. Результати досліджень запишіть у таблицю:

№ з/п	Які реактиви використали	Спостереження	Про що це свідчить
1.	Універсальний індикаторний папір	У пробірці №6 Універсальний індикаторний папір (лакмус) змінив колір на червоний	У пробірці №6 - етанова кислота
2.	Наливаємо із склянок у порожні пробірки реактиви. У кожну пробірку додаємо розчин купрум (ІІ) сульфату, а потім розчин натрій гідроксиду.	У пробірках №2, 4, 5 – блакитний розчин	У пробірках №2, 4, 5 – глюкоза, сахароза, гліцерин, які мають багато гідроксильних груп.
3.	Нагріти вміст пробірок №2, 4, 5	У пробірці №5 – яскраво-помаранчеве забарвлення	У пробірці №5 – глюкоза, у пробірках №2, 4 – гліцерин і сахароза.
4.	Щоб розрізнити, в якій із пробірок №2 і №4 містяться гліцерин чи сахароза, проведемо кислотний гідроліз. Із склянок №2 і №4 налити у порожні пробірки реактиви і додати розчин хлоридної кислоти і нагріти вміст кожної пробірки. Потім додати у кожну пробірку розчин купрум (ІІ) сульфату і розчин натрій гідроксиду.	У пробірках №2, 4 утворюється блакитний драглистий осад, який при додаванні надлишку натрій гідроксиду – розчиняється. При нагріванні вмісту обох пробірок у пробірці №2 – яскраво-помаранчеве забарвлення	У пробірці 2 – сахароза, яка під час кислотного гідролізу розпалася на глюкозу і фруктозу. А глюкоза дала якісну реакцію із купрум (ІІ) гідроксидом при нагріванні (яскраво-помаранчеве забарвлення). У пробірці №4 – гліцерин.
5.	Щоб розрізнити, в якій із пробірок №1 і №3 містяться етиловий спирт чи фенол, проведемо якісну реакцію на фенол – взаємодія із ферум (ІІІ) хлоридом. Із склянок №1 і №3 налити у порожні пробірки реактиви і додати розчин ферум (ІІІ) хлориду.	У пробірці №3 – фіолетове забарвлення	У пробірці №3 – розчин фенолу.
6.	Залишилася склянка №1.		Методом виключення можна визначити, що у склянці №1 міститься етиловий спирт.

Дослід 2. У трьох склянках без підписів знаходяться тверді речовини: сахароза, глюкоза та крохмаль. Складіть план експерименту та здійсніть реакції для розпізнавання цих речовин. Результати досліджень запишіть у таблицю:

№ з/п	Які реактиви використали	Спостереження	Про що це свідчить
1.	Капаємо на кожну речовину 1 краплю настоянки йоду.	У склянці №3 з’явилося синє забарвлення	У пробірці №3 - крохмаль
2.	Щоб розрізнити в якій із склянок №1 чи №2 містяться сахароза і глюкоза використаємо результати попереднього досліду.	У пробірках №2 – блакитний драглистий осад, який розчиняється у надлишку натрій гідроксиду. Утворюється синій розчин, який при нагріванні стає яскраво-помаранчевим.	У пробірці №2 - глюкоза
3.	Залишилася склянка №1.		Методом виключення можна визначити, що у склянці №1 міститься сахароза.

Дослід 3. Здійсніть перетворення за схемою: етанол етаналь

етанова (оцтова) кислота натрій ацетат. На попередніх уроках досліди за цим перетворенням ви бачили наочно. Пропоную внести дані до таблиці та зробити висновки.

№ з/п	Дослідження	Спостереження, рівняння реакцій
1.
2.
3.

Сформулюйте загальний висновок

1. Які реакції називаються якісними? На спостереженні яких ознак грунтується виявлення тих чи інших речовин у розчині?

2. За допомогою яких якісних реакцій можна виявити гліцерол, глюкозу, крохмаль?

3. Що спільного в будові молекул гліцеролу і глюкози?

Які знання, здобуті на практичній роботі, допоможуть вам у повсякденному житті?

Хімія 29.03.22

Тема: Полісахариди: крохмаль і целюлоза, їх властивості та роль

Домашнє завдання: підручник Хімія 10 клас П.Попель параграф 25

Хімія 26.03.22

Тема: Сахароза: склад, властивості, застосування та добування

Домашнє завдання: підручник Хімія 10 клас П.Попель параграф 24

Хімія 24.03.22

Тема: Глюкоза: молекулярна формула та її властивості

Домашнє завдання: вивчити властивості глюкози

Біологія 24 (26).03.22

Тема: Спадкові хвороби і вади людини. Хвороби людини зі спадковою схильністю

Виконати тести:

Запитання 1

Хвороби, пов'язані з порушенням генетичного апарату, належать до:

варіанти відповідей

вроджених вад розвитк

спадкових хвороб зі спадковою схильністю

Запитання 2

Хвороби, які розвиваються під дією спадкових та зовнішніх несприятливих чинників, це:

варіанти відповідей

вроджені вади розвитку

спадкові хвороби зі спадковою схильністю

Запитання 3

Гемофілія - це хвороба:

варіанти відповідей

генна

хромосомна

мітохондріальна

зчеплена з Y-хромосомою

Запитання 4

Іхтіоз - це генна хвороба:

варіанти відповідей

аутосомно-домінантна

зчеплена з X-хромосомою

зчеплена з Y-хромосомою

аутосомно-рецесивна

Запитання 5

Медико-генетичне консультування - це профілактика народження дітей зі спадковими відхиленнями:

варіанти відповідей

вторинна

обов'язкова

первинна

третинна

Хімія 22.03.22

Тема: Вуглеводи, класифікація вуглеводів

Вуглеводи – це хімічні сполуки, які складаються з кисню, водню та вуглецю. Приблизно від 2 до 3% маси тіла людини складають вуглеводи. Вуглеводи можна розділити на 4 хімічні групи; моносахариди і дисахариди (прості вуглеводи, які часто називають цукрами), а також олігосахариди і полісахариди (складні вуглеводи). Вуглевод має 4 калорії на грам. Чистим вуглеводом є цукор. Мед, в залежності від свого походження, містить 70-80% глюкози і фруктози. Вуглеводи є основним джерелом енергії (калорій) і є ключовим джерелом палива для фізичних вправ і спорту. Вуглеводи легко перетравлюються і розщеплюються на глюкозу, яку організм використовує для виконання різних завдань. З іншого боку, білки і жири є більш складними джерелами енергії, які потрібно перетравлювати, і необхідні для побудови тканин і клітин в організмі. Більшість продуктів харчування, які ми споживаємо, містять вуглеводи. Всі фрукти та овочі, всі хлібопекарські вироби, зернові продукти є вуглеводами, а також цукор та солодкі продукти. Деякі продукти харчування мають більше вуглеводів, ніж інші, макаронні вироби, хліб, рис, молоко, картопля, хлібобулочні вироби, фрукти, овочі, крупи і попкорн з високим вмістом вуглеводів. Крохмаль є найпоширенішим вуглеводом у типовому раціоні людини. Картопля, рис, пшениця та кукурудза містять велику кількість крохмалю. Коли люди їдять занадто багато вуглеводів, часто у вигляді простих вуглеводів, вони можуть набирати вагу, тому що організм зберігає додаткові вуглеводи як жир. Люди повинні зосередитися на тому, щоб їсти багато складних вуглеводів у вигляді овочів і багатьох фруктів, а також уникати рафінованих вуглеводів (простих вуглеводів), що містяться в макаронах, хлібі, цукрі, печиві і навіть фруктових соках.

Тест «Вуглеводи»

1. Молекули вуглеводів є

а) полімерами б) мономерами в) моно-і полімерами г) димерами

2. Вуглеводи у живих організмах утворюватися

а) не можуть б) вибірково можуть в) можуть г) тільки поодинокі можуть

3. Глюкоза належить до

а) моносахаридів б) дисахаридів в) полісахаридів г) олігосахаридів

4. Крохмаль і целюлоза утворені із ланок

а) глюкози б) фруктози в) мальтози г) лактози

5. До полісахаридів належить

а) глюкоза б) сахароза в) мальтоза г) целюлоза

6. Сахароза (тростинний або буряковий цукор) складається із

а) залишків глюкоза і галактози б) двох залишків глюкози в) мальтоза і глюкози г) глюкози і фруктози

7. Глікоген – головний енергетичний резерв людини і тварин є

а) полімером глюкози б )полімером глюкози і лактози в) полімером мальтоза г) полімером різних моносахаридів

8. Найпоширенішим вуглеводом на планеті є

а) глюкоза б) сахароза в) мальтоза г) целюлоза

9. У клітинах рослин переважають

а) вуглеводи б) білки в) жири г) вітаміни

10. У побудові зовнішнього скелета членистоногих беруть участь

а) жири б) глюкоза в) хітин г) целюлоза

11. Вуглеводи беруть участь у синтезі важливих для організму речовин

а) нуклеїнових кислот б) білків в) ферментів г) вітамінів

Біологія 22.03.22

Тема: Сучасні завдання медичної генетики

Генетика (від грецького слова genetikos – що відноситься до народження) вивчає закономірності спадковості і мінливості.

Медична генетика вивчає:

· • закономірності успадкування і мінливості ознак стосовно патології людини;

· • причини виникнення спадкових захворювань людини;

· • характер їх успадкування в сім'ях;

· • розповсюдження в популяціях;

· • специфічні процеси на клітинному і молекулярному рівнях.

Основними завданнями медичної генетики є:

· • вивчення спадкових захворювань і синдромів;

· • оцінка ролі спадковості і середовища у виникненні неспадкових форм патології;

· • розробка і вирішення нових медико-біологічних проблем–генної інженерії (переносу генів нормального метаболізму в клітини хворих).

За відносною роллю спадковості і середовища всі хвороби людини можна розділити на хвороби:

· • повністю обумовлені генотипом незалежно від дії факторів зовнішнього середовища (хромосомні і генні хвороби);

· • що викликаються комплексною взаємодією генетичних і середовищ- них факторів (хронічні захворювання внутрішніх органів, злоякісні пухлини, серцево-судинні хвороби);

· • поява яких повністю залежить від зовнішніх факторів (гострі інфекції, травми, отруєння).

Основні компоненти успадкування:

· • хромосома – структурна частина клітини, що несе спадкові ознаки (у людини соматична клітина має 46 хромосом, з них 44 автосоми, однакові у чоловіків і жінок, 2 великі статеві хромосоми – XX у жінок і XY у чоловіків. Y – найменша хромосома, тому жінки мають більше генетичного матеріалу приблизно на 4 %);

· • гени – складові частинки хромосом;

· • молекули ДНК – власне носії спадкової інформації.

За місцем локалізації патологічної спадкової інформації виділяють хвороби:

· • хромосомні – обумовлені порушеннями кількості і структури хромосом:

o – аномалії автосом (хвороба Дауна, синдром Єдвардса, Патау);

o – аномалії статевих хромосом (синдром Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера);

· • генні хвороби – обумовлені порушенням у структурі генів, до яких відносяться хвороби обміну речовин:

· – порушення амінокислотного обміну (фенілкетонурія);

· – порушення вуглеводного обміну (апактазія, галактоземія);

· – порушення ліпідного обміну (ліпідози);

· – порушення обміну мукополісахаридів (мукополісахаридози).

Методи медичної генетики

Генеалогічний метод:

· • ґрунтується на складанні та аналізі родовідних схем;

· • встановлюється тип успадкування ознаки чи хвороби в межах розглянутого роду;

· • для складання родоводу необхідні відомості щонайменше про 3-4 покоління пробанда (обстежуваного хворого);

· • при складанні родоводу користуються певними позначками (брати і сестри (сибси), їх чоловіки та жінки одного покоління розміщуються в горизонтальному ряді зліва направо в порядку народження і позначаються арабськими цифрами (1, 2, 3 і т. д.); покоління позначаються римськими цифрами (I, II, III), причому першим вважається найстарше покоління).

Популяційно-статистичний метод:

· • вивчає генетичну структуру популяцій, їх генофонд, фактори і закономірності, що обумовлюють його зберігання та зміни при зміні поколінь;

· • вивчення захворюваності населення на спадкові хвороби, закономірностей їх поширення, частоти патологічних генотипів у певних місцевостях, містах, країнах.

Близнюковий метод:

· • дозволяє вивчити значення спадковості і середовища у формуванні нормальних і патологічних ознак;

· • вивчає роль спадковості і середовища у формуванні захворювань і синдромів;

· • грунтується на вивченні частоти їх у монозиготних і дизиготних близнюків.

Дерматогліфіка:

· • вивчає шкірний рисунок кінцевих фаланг пальців рук, долонь, стоп;

· • при хромосомних хворобах спостерігається відхилення показників дерматогліфіки від норми.

Цитогенетичний метод:

• визначення X і Y статевого хроматину та дослідження хромосом для визначення каріотипу.

Показання до проведення цитогенетнчного дослідження;

· • підтвердження хромосомної хвороби, наявність якої допускається за клінічними ознаками;

· • множинні вроджені вади розвитку дитини;

· • викидні, мертвонародження, народження дітей з вродженими вадами розвитку;

· • порушення репродуктивної функції у жінок та чоловіків;

· • затримка розумового та фізичного розвитку дитини;

· • гіпогонадизм;

· • порушення статевого диференціювання;

· • пренатальна діагностика (вік батьків, носійство транслокацій у батьків, народження попередньої дитини з хромосомною хворобою, вроджені вади розвитку у плода);

· • синдроми, які характеризуються хромосомною нестабільністю;

· • лейкози, пухлинні ураження тощо.

Дослідження амніотичної рідини:

· • важливий метод пренатальної діагностики, що дозволяє встановити стать плода, виявити деякі спадкові захворювання в майбутньому дитини і на основі медико-генетичних показань вирішити питання про переривання вагітності;

· • біохімічне дослідження амніотичної рідини дозволяє встановити у плода більшість спадкових захворювань обміну речовин.

Біохімічний метод:

· • застосовується при виявленні та діагностиці спадкових порушень обміну речовин;

· • більшість спадкових порушень обміну речовин – це ензимопатії, або ферментопатії, тобто порушенні структури білків-ферментів (унаслідок мутацій генів);

· • у разі ензимопатії в організмі спостерігається дефіцит кінцевих продуктів обміну речовин і накопичення проміжних продуктів, які можна виявити в крові, сечі й інших біологічних рідинах шляхом біохімічного дослідження.

Показання до медико-генетичного консультування:

· • наявність у сім'ї дитини з вродженою патологією;

· • наявність вродженої хвороби в одного з батьків;

· • наявність вродженої патології у родичів;

· • безпліддя;

· • невиношування вагітності.

Преімплантаційна пренатальна діагностика:

· • під час цього дослідження вивчають запліднену яйцеклітину на стадії 8 бластомер (12 год після запліднення);

· • ДНК тиражують у мільйонах копій за допомогою молекулярно-генетичного методу полімеразної ланцюгової реакції.

Пренатальна діагностика:

· • пренатальна діагностика дозволяє встановити наявність вродженої вади чи генетичного захворювання плода на ранніх етапах його розвитку;

· • своєчасне виявлення вродженої вади дозволяє прийняти рішення про припинення вагітності чи морально підготуватися до народження хворої дитини;

· • рання пренатальна діагностика дозволяє адекватно контролювати перебіг вагітності, пологів та неонатального періоду;

· • до методів пренатальної діагностики належать:

o – неінвазивні:

o – визначення рівня альфа-фетопротеїну сироватки крові матері (проводять на 16-18-му тижні вагітності; підвищення рівня альфа-фетопротеїну свідчить про наявність вад розвитку центральної нервової системи плода, дефектів передньої черевної стінки (наприклад, омфалоцеле), відшарування плаценти; діагностично інформативним прийнято вважати підвищення рівня апьфа-фетопротеїну в 2,5 раза і більше від середнього значення для конкретного терміну вагітності, особливо при поєднанні з підвищенням вмісту іншого сироваткового маркера – хоріонального гонадотропіну; знижений рівень альфа-фетопротеїну може спостерігатися при хворобі Дауна та інших трисоміях);

o – ультразвукове дослідження;

o – інвазивні методи:

o – амніоцентез;

o – біопсія ворсин хоріона;

o – фетоскопія;

· • ультразвукове дослідження – безпечний метод пренатальної діагностики, який може бути використаний за підозри на наявність структурних аномалій:

· – не справляє ризику для матері та плода;

· – при масовому ультразвуковому скринінгу вагітних звичайно визначають розміри та масу тіла плода, їх кількість і життєздатність, проводять оцінку стану плаценти, пуповини, навколоплідних вод;

· – може бути виявлена більшість структурних аномалій основних органів і систем у термін гестації до 16-18 тиж., а при деякій патології і раніше (у цих випадках показано ретельне ультразвукове дослідження в комплексі з амніоцентезом та біопсією ворсин хоріона);

· • амніоцентез проводять на 16-му тижні вагітності (припустимі і більш ранні терміни (13–15-й тиждень) з ретельним дотриманням заходів безпеки):

· – при вирішенні питання про необхідність інвазивного методу діагностики необхідно врахувати такі умови:

· – чи достатньо тяжким є захворювання, щоб проводити втручання;

· – чи існують чіткі тести для пренатальної діагностики захворювання;

· – чи дійсно генетичний ризик настільки значний, щоб виправдати ризик проведення інвазивного методу діагностики;

· – методика проведення: за допомогою спеціальної голки, якою проникають в амніотичний простір, отримують близько ЗО мл амніотичної рідини;

· – дослідження амніотичної рідини включає:

· – хромосомний аналіз;

· – визначення рівня альфа-фетопротеїну;

· – дослідження клітинного складу;

· – дослідження ДНК;

· – визначення біохімічних маркерів;

· – визначення статі плода (якщо мати – носій захворювання, зчепленого з Х-хромосомою, то переривання вагітності при встанов

ленні чоловічої статі плода дозволить запобігти народженню хворої дитини);

· – при амніоцентезі ризик ускладнень становить 0,25-0,5 %, це:

· – самовільні потуги, які призводять до аборту;

· – підтікання навколоплідної рідини, що призводить до маловоддя або спонтанних пологів;

· – травмування плода голкою в момент пункції (дуже рідко);

· – інфікування (дуже рідко, при порушенні правил асептики). Показаннями до проведення амніоцентезу є такі групи ризику:

· – вагітні віком понад 35 років;

· – вагітні з підвищеним рівнем апьфа-фетопротеїну в крові;

· – вагітні зі зниженим рівнем альфа-фетопротеїну в крові;

· – жінки, яки мають дитину з хворобою Дауна (зворотний ризик 1-2 %);

· – сім'ї, в яких один з батьків – носій симетричної реципрокної транс- локації хромосоми, мають високий ризик народження дитини з асиметричною транслокацією;

· – сім'ї, у родоводі яких виявлені захворювання з автосомним X- зчепленим типом успадкування;

· • біопсія ворсин хоріона (пункція ворсин хоріона) – відносно новий метод пренатальної діагностики, який дозволяє проводити дослідження на 8-11-му тижні вагітності:

o – плаценту пунктують спеціальною голкою через передню черевну стінку (під контролем ультразвукового дослідження);

o – отримані при аспірації клітини ворсин хоріона підлягають різнобічному дослідженню:

o – хромосомний аналіз;

o – дослідження рівня ферментів (якщо в плода є ймовірність розвитку захворювання, пов'язаного з недостатністю конкретного ферменту); -дослідження ДНК (якщо в плода є ризик виникнення моногенного захворювання з відомим генним дефектом);

o – визначення статі плода (при загрозі успадкування захворювання, зчепленого зі статтю);

o – при біопсії ворсин хоріона ризик ускладнень високий – 1-5 % (порівняно з амніоцентезом загроза переривання вагітності або внутрішньоутробного інфікування (хоріоамніоніт) значно вища);

o – перевагою методу є його інформативність на ранніх етапах розвитку плода (до 12-го тижня вагітності);

o – недоліками методу є те, що при біопсії ворсин хоріона не можна оцінити рівень альфа-фетопротеїну, тому що процедура проводиться на ранніх термінах формування плода і дослідженню доступні лише клітини; у деяких випадках після біопсії ворсин хоріона виникає необхідність додаткового проведення амніоцентезу (наприклад, при мозаїцизмі);

· • фетоскопія – під контролем ультразвукового дослідження за допомогою тонкого оптично-волоконного лапароскопа через передню черевну стінку проникають у порожнину матки – з'являється можливість спостереження і дослідження плода;

· – можлива біопсія шкіри плода для діагностики спадкових захворювань шкіри (наприклад, іхтіозу);

· – із судин пуповини можна забрати кров для діагностики гемоглобінопатій чи інших хвороб крові (кров забирають під контролем ультразвукового дослідження (кордоцентез);

· – метод використовують для хромосомного дослідження та біохімічного аналізу крові плода (наприклад, за підозри на гемофілію).

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал, визначення записати.

Біологія 17.03.22

Тема: Генетичний моніторинг в людських спільнотах. Особливості генофонду людських спільнот

Домашнє завдання: відео переглянути, скласти опорний конспект

Хімія 17.03.22

Тема:Жири, застосування та роль жирів

Розв'язати задачі.

1. Обчисліть, яку масу натрій гідроксиду і жиру тристеарину необхідно взяти для одержання 100 кг натрієвого мила. Втрати у виробництві становлять 20 %.

2. Обчисліть, який об’єм водню (н.у.) знадобиться для перетворення 1 т рослинної олії (триолеїну) на твердий жир.

3. Якщо на розчин мила подіяти сульфатною кислотою, то на поверхню спливає тверда нерозчинна у воді речовина. Складіть рівняння цієї реакції.

4. У пробірки з речовинами: а) водою; б) водним розчином мила; в) бензином; г) лугом додали жир і ретельно перемішали. У яких випадках жир розчинився? Чому?

15.03.22

Тема: Жири, їх класифікація та властивості

Самостійна робота Вищі карбонові кислоти. Мила. Естери. Жири

1. Естери вищих карбонових кислот і гліцеролу - це: а) білки; б) жири; в) мило

2. До рослинних жирів належать: а) яловичий; б) свинячий; в)оливкова.

3. Вкажіть формулу вищих жирних кислот: а) С6Н13СООН; б) С8Н17СООН; в) С17Н35СООН.

4. Вкажіть речовину, яка дає реакцію омилення жирів: а) С2Н5ОН; б) КОН; в) С6Н12О6; г) С17Н35СООН.

5. Укажіть схему, що лежить в основі виробництва маргарину: а) гідроліз; б) етерифікація; в) гідрування; г) обміну.

6. Вкажіть формулу рідкого мила: а) С17Н35СООН; б) С17Н35СООК; в) С15Н33СООNа; г) С2Н5ОН.

7. До фізичних властивостей жирів належить: а) розчинні у воді; б) розчинні в органічних розчинниках в) гази.

8. Складіть рівняння реакцій між такими речовинами: а) етановою кислотою та метанолом; б) метановою кислотою та пропанолом; в) гліцеролом та пальмітиновою кислотою.

9. Яка маса етилацетату утвориться під час взаємодії 12 г етанової кислоти з етанолом?

10. З наведених схем виберіть ту, що описує реакцію естерифікації: а) CH3-CН2-COH + CH3-OH → б) CH3-CH2-CH2-OH + HBr → в) CH3-CH2-СОOH + CH3-OH →

11. Об’єм водню, що виділиться в реакції етанолу масою 9,2 г з металевим натрієм, дорівнює: а) 22,4 л; б) 3,36 л; в) 2,24 л.

12. Пропанол можна одержати шляхом: а) гідратації етену; б) взаємодії хлорпропану з водою в присутності лугу; в) гідрування пропену.

13. Закінчіть рівняння реакцій:

а) СН3ОН + СН3СООН→

б) СН3СОН + К2СО3 →

в) СН3СООН + СаО→

08.02.22 Хімія

Тема: Карбонові кислоти. Одержання етанової кислоти

Самостійна робота

І варіант
1.Вкажіть формулу одноатомного спирту:
а) СН₃ – СН₂ – СН₂ – СООН;                б) СН₃ – ОН;     в) СН₃ – СОН Г) ОН–СН₂ –СН₂ОН
2.Назвіть формулу стеаринової кислоти:
а) С₁₅Н₃₁СООН;                         б) С₁₇Н₃₅СООН;
в) С₁₇Н₃₃СООН;                          г) С₁₇Н₃₁СООН.
3.Назвіть галузі застосування етанолу:
а) медицина;                           б) агропромисловий комплекс;
в) електротехніка.
4.Яка з наведених формул є загальною формулою насичених одноосновних карбонових кислот:
а) R – ОН;              б) R -- О – R;                   в) R – СО – ОН;                              г) R – С ОН.

5.Встановіть відповідність:
1.С₂Н₅ОН;                                                                        А.Кислота
2.СН₃ – СН₂ – СН₂ – СООН;                                           Б.Мило
3.С₁₇Н₃₅СООNa;                                                              В.Естер.
4.СН₃ – СООС₂Н₅.                                                           Г. Спирт.
6.Укажіть властивості оцтової кислоти, що спричиняють її застосування у харчовій промисловості:
а) добре розчиняється у воді;                    б) розчин кислий на смак;
в) змінює забарвлення індикаторів.
7.Напишіть чотири формули ізомерів складу С₆Н₁₃ОН, назвіть їх за систематичною номенклатурою.
8.Напишіть реакції взаємодії між речовинами:
а) оцтовою кислотою і кальцієм;
б) оцтовою кислотою і калій карбонатом.
9.Здійсніть перетворення: С₂Н₆     →      С₂Н₄  →          С₂Н₅ОН   → С₂Н₅ОNa
С₂Н₅Сl

10.Який об’єм водню (н.у.) можна добути внаслідок взаємодії 4,6г натрію з 62,5мл етанолу ( масова частка 95,5%, густина 0,8г/мл)?

08.02.22 Біологія

Тема: Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини

Самостійна робота

Виберіть правильну відповідь. (кожна правильна відповідь – 1балтак чи ні)

1. Перший закон Г. Менделя – це закон одноманітності гібридів першого покоління.

2. Третій закон Г. Менделя – це закон розщеплення ознак.

3. Другий закон Г. Менделя – це закон незалежного розподілу генів.

4. У гібридів першого покоління виявляються тільки домінантні ознаки, тобто це покоління фенотипово одноманітне – це визначення першого закону Г. Менделя.

5. При дигібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших - це визначення другого закону Г. Менделя.

6. Під час схрещування гібридів першого покоління у гібридів другого покоління відбувається розщеплення ознак у співвідношенні 3:1 - це визначення третього закону Г. Менделя.

7. Схематичний запис першого закону Г. Менделя:

8. Схематичне зображення третього закону Г. Менделя:

9. Дигібридне схрещування – схрещування організмів за двома ознаками, наприклад, кольором стручка гороху та поверхнею насінини гороху.

10. Домінантні ознаки при розв’язанні задач позначаються великими латинськими літерами A, B, C, D, E, F і т. п.

11. Умовний запис Aa, Bb, Cc, Dd - це умовне позначення гомозигот.

12. Буквою G при розв’язуванні задач позначають гамети.

Задача №1

У великої рогатої худоби ген комолості (безрогості) домінує над геном рогатості. Яке потомство можна отримати від схрещування:

1) Гомозиготного комолого бика з рогатою коровою?

2) Гетерозиготного комолого бика з рогатою коровою?

3) Гетерозиготних комолих бика і корови?

Задача №2

Фокстер’єри, гомозиготні за рецесивним алелем певного гена, сліпі від народження. Пара плідників з нормальним генотипом дала 7 цуценят, з яких 5 мали нормальний фенотип, а 2 виявилися сліпими. Встановіть генотипи батьків та їх нащадків.

Домашнє завдання: підручник К.Задорожний

Біологія 10 клас параграф 36

18.11.21 Хімія

Проект на тему: Ароматичні сполуки навколо нас

Що таке «ароматичні сполуки»?

На ранній стадії розвитку органічної хімії серед відомих на той час органічних сполук виділялась група речовин, які на відміну від аліфатичних сполук або самі мали приємний запах, наприклад, ванілін, бензальдегід, або ж виділялись із природних сполук, що приємно пахли. До останніх можна віднести, наприклад, толуол,виділений із толубальзаму, або бензойну кислоту, отриману із бензойної смоли.Тому такі речовини одержали назву ароматичних сполук.

Аромати́чні сполу́ки — в загальному випадку — сполуки, які складені планарними циклічними системами, в яких всі атоми циклу беруть участь у створенні єдиної системи.

Кількісний елементний аналіз показав, що ці сполуки містять значно менше водню, ніж аліфатичні сполуки з тим же числом атомів вуглецю, хоча і мають достатньо чітко виражений насичений характер. Далі, було встановлено, що вони містять не менш 6 атомів вуглецю і в своїй більшості можуть бути перетворені в бензол С6Н6. Бензол став як основна сполука цієї групи, яка містить як вуглеводні, так і утворені з них сполуки з функціональними групами. В технічній літературі до ароматичних сполук або аренів, відноситься велика група сполук карбоциклічного ряду, молекули яких містять стійке циклічне угрупування (бензольне кільце), якому притаманні особливі фізичні та хімічні властивості. До класу ароматичних вуглеводнів найпростішого типу з загальною формулою СnH2n-6 (при n≥6) відносяться бензол (бензен) та велика кількість його похідних, а також похідні нафталіну, антрацену і т.д.

v Ароматичні сполуки навколо нас

Ароматичні вуглеводні широко застосовують у виробництві барвників, пластичних мас, хіміко-фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, синтетичних волокон, моторного палива тощо.

02.11.21 Бііологія

Тема: Вуглеводи, ліпіди: огляд будови та біологічної ролі